Житловий фонд у Польщі

Житловий фонд у Польщі

На кінець 2024 року житловий фонд Польщі налічував майже 16 мільйонів квартир. За кількістю переважали квартири в містах (67,9%).

На Варшаву, Краків, Лодзь, Вроцлав і Познань, де проживало понад п'яту частину міського населення, припадало 24,4% житлового фонду в містах. У 2024 році середній розмір квартири в Польщі становив 75,6 м², причому квартири в сільській місцевості були в середньому на 33,2 м² більшими, ніж у містах.

Аналіз житлових умов, їх просторової мінливості та змін у часі показує, що вони відображаються не одним синтетичним показником, а системою показників, пов'язаних із розміром квартири (середня площа або кількість кімнат), заселеністю та їх технічним оснащенням.

Довгострокове покращення житлових умов відображається в кількості квартир на 1000 мешканців, яка становила 363 у 2014 році та 426 у 2024 році. Це також відображається у збільшенні середньої корисної площі квартир, зниженні коефіцієнта заповненості (кількість осіб на квартиру та на кімнату) та збільшенні їх оснащеності основними комунальними послугами.

У період з 2014 по 2024 рік середня корисна площа квартири збільшилася на 2,2 м², а площа на одну особу – на 5,5 м² (у містах з 26,1 м² до 31,6 м², а в сільській місцевості з 27,6 м² до 33,0 м²).

На кінець 2024 року в міських районах найбільша корисна площа на особу була зафіксована в Мазовецькому воєводстві (33,8 м²), трохи менша – у Великопольському воєводстві (32,8 м²), а найменша – у Вармінсько-Мазурському воєводстві (27,8 м²). У сільській місцевості високу середню корисну площу на особу відзначено в Підляському воєводстві (37,8 м²), Мазовецькому воєводстві (35,7 м²) та Нижньосілезькому воєводстві (35,2 м²), і відносно низьку (29,4 м²) – у Підкарпатському воєводстві.

Іншим показником заповненості житла є середня кількість осіб на кімнату. У 2024 році середній показник по Польщі становив 0,61, причому в сільській місцевості цей показник був вищим, ніж у містах. У просторовому відношенні цей показник був нижчим за середній у Підляському, Нижньосілезькому, Лодзинському, Мазовецькому, Опольському та Сілезькому воєводствах, а найвищим – у Підкарпатському воєводстві. У період з 2014 по 2024 рік цей показник в Польщі знизився з 0,72 до 0,61.

Відповідно до методології Європейського Союзу (Євростату), житлові умови відображаються кількістю кімнат на особу (а не, як у Польщі, кількістю кімнат, включаючи кухню). У багатьох країнах ЄС цей показник відображає рівень заселеності.

У цьому контексті житлові умови вважаються відносно хорошими, якщо на одну особу припадає щонайменше одна кімната. Цей показник виявився дуже різноманітним у просторовому відношенні по всій ЄС, в середньому становлячи 1,7 кімнати на особу. Для країн ЄС (прийнятих до організації в 2004, 2007 і 2013 роках) співвідношення кімнат на душу населення не перевищувало середнього показника, тоді як для Польщі воно було відносно низьким (1,2).

Співвідношення кімнат на душу населення відображає середні значення для країн, при цьому одні квартири можуть бути перенаселеними, а інші – недостатньо заселеними. У контексті перенаселеності квартир Польща належить до групи країн, які характеризуються високою часткою населення, що проживає в перенаселених квартирах.

У 2024 році частка населення, що проживає в перенаселених квартирах, становила 33,7%, хоча в 2015-2024 роках спостерігалася тенденція до зниження.

У свою чергу, малозаселені (неефективно використовувані) квартири є занадто великими за кількістю та площею кімнат щодо потреб домогосподарства (проживаючого в них населення).

У 2015-2024 роках Польща (порівняно з ЄС) характеризувалася низькою часткою населення, що проживає в малозаселених квартирах у великих містах (як правило, нижче 10%), та коливаннями в часі (без тенденції до розвитку). У сільській місцевості, навпаки, спостерігалася тенденція до зростання цієї частки, яка в 2024 році становила 22,2%.

Характеристики житлового фонду враховують ступінь оснащеності квартир основними санітарно-технічними зручностями. У 2014-2024 роках у Польщі були відзначені позитивні зміни щодо доступності основних санітарно-технічних зручностей у квартирах. У результаті до кінця 2024 року 97,8% квартир були обладнані водопроводом, 95,3% – туалетом та 93,9% – ванною кімнатою. Газ був встановлений у 59,1% квартир.

Зберігалися відмінності у доступності основних комунальних послуг між міськими та сільськими районами, причому в містах ситуація була більш сприятливою. До кінця 2024 року різниця в доступності газу досягла 39,2 процентних пунктів, ванних кімнат – 8,0 процентних пунктів, а туалетів – 6,2 процентних пунктів, хоча ці відмінності поступово зменшувалися.

Порівняно з 2014 роком у Польщі найбільше зростання (21%) спостерігалося у доступності газу з мережі, причому збільшення досягло 72,2% для квартир, розташованих у сільській місцевості. Кількість квартир у Польщі, обладнаних центральним опаленням, збільшилася на 20,6% порівняно з 2014 роком, найбільш значно у сільській місцевості (25,7%), тоді як у містах це зростання було меншим.

У містах доступ до системи водопостачання мали 96,8% населення, а в сільській місцевості – 86,6%. Споживання води на душу населення збільшилося на 4,4 м³ (14,1%) порівняно з 2014 роком і було вищим у містах, ніж у сільській місцевості. У 2024 році протяжність водопровідної мережі в сільській місцевості була більш ніж утричі більшою, ніж у містах.

У відносному вираженні, у період з 2014 по 2024 рік протяжність каналізаційної мережі в Польщі збільшилася більше, ніж протяжність водопровідної мережі: на 30% та 11% відповідно. У сільській місцевості спостерігалося більше збільшення протяжності каналізаційної мережі (на 31 300 км), ніж у містах, де вона була майже втричі меншою.

Майже дві третини каналізаційної мережі розташовувалися в сільській місцевості. У період з 2014 по 2024 рік частка користувачів каналізації в загальній чисельності населення збільшилася з 68,7% до 72,9%. У містах до кінця 2024 року цим типом каналізаційних мереж користувалися 91,2% населення, а в сільській місцевості – 46,2%.

До кінця 2024 року в експлуатації перебувало близько 2,5 мільйонів побутових каналізаційних систем, з яких 81,5% складали септики, розташовані переважно в сільській місцевості. З майже 2400 станцій збору стічних вод 64,4% працювали в цьому типі районів. Понад три чверті (76%) побутових стічних вод, що збираються станціями збору стічних вод, надходили з сільської місцевості, де обсяг зібраних стічних вод збільшився з 19,1 дам³ у 2019 році до 33,3 дам³ у 2024 році. Це зростання частково обумовлене поправкою до Закону про підтримання чистоти та порядку в муніципалітетах, яка поклала на муніципалітети обов'язок вести електронний облік септиків, що позитивно позначилося на функціонуванні системи утилізації рідких відходів.

У 2024 році в Польщі було утворено 14,2 мільйона тонн побутових відходів, що на 5,3% більше, ніж у попередньому році. Серед зібраних та роздільно зібраних побутових відходів переважали змішані відходи, що становили 58%.

У період з 2014 по 2024 рік, на тлі загального збільшення обсягу відходів, що утворюються, обсяг зібраних та роздільно зібраних побутових відходів потроївся на душу населення. У 2024 році більша частина побутових відходів (86,2%) була зібрана або утилізована домогосподарствами. Понад половину утворених побутових відходів було перероблено, з яких майже 31,1% призначалося для вторинної переробки (як матеріальної, так і органічної).

У період з 2014 по 2024 рік частка побутових відходів, призначених для захоронення на полігонах, в загальному обсязі відходів, що утворюються, скоротилася майже вдвічі.

У 2024 році порівняно з 2014 роком спостерігалося зростання споживання електроенергії на душу населення. Міста домінували у споживанні домогосподарств, займаючи 58,5% ринку. Продажі теплової енергії для опалення житлових будівель також демонстрували сильну просторову концентрацію в містах.

Сумарна частка Мазовецького, Сілезького, Лодзинського, Поморського та Нижньосілезького воєводств (що включають відповідно Варшаву, міста Верхньосілезької агломерації, Лодзь, Тримісто та Вроцлав) у продажах теплової енергії для опалення житлових будівель перевищила 58%. У структурі виробництва домінувало тверде паливо, займаючи 56,0% ринку, тоді як газ досяг 42,2%.

У 2024 році загальна протяжність газової мережі в Польщі збільшилася на 1,3%, досягнувши 176 600 км. Середнє споживання газу на душу населення збільшилося на 38,9% і досягло 1453,4 кВт·год у 2024 році, причому споживання в містах було значно вищим, ніж у сільській місцевості.

Серед 6,7 мільйонів квартир, охоплених обстеженням житлового фонду та розташованих у керованих/адміністрованих будівлях, більшість (майже 60%) становили квартири, що належать приватним особам у будівлях, якими керують житлові кооперативи, 28,2% – квартири, що належать житловим кооперативам, і лише 11,2% – комунальні квартири.

Зміни у структурі житлового фонду, що спостерігаються протягом багатьох років, із збільшенням частки квартир, що належать приватним особам, пов'язані з продажем квартир юридичними особами та, меншою мірою, з поверненням квартир колишнім власникам або їхнім спадкоємцям. У 2023-2024 роках майже 91 тисяча квартир була продана приватним особам (причому продані квартири також включають квартири, що належать житловим кооперативам, для яких встановлено окрему власність).

У Польщі загальні щорічні витрати на утримання житлового фонду в будівлях, що перебувають під управлінням/адмініструванням, склали 59,7 млрд злотих, що на 23,5% більше, ніж у 2022 році.

Витрати на комунальні послуги, що постачаються до приміщень (у будівлях під управлінням/адмініструванням), збільшилися на 30,1%. Найбільшу частку (62,9%) у структурі витрат на комунальні послуги склали витрати на центральне опалення та гаряче водопостачання.

У 2024 році експлуатаційні витрати становили в середньому 44,2% від витрат на утримання житлового фонду (у будівлях під управлінням/адмініструванням).

Структура витрат на утримання житлового фонду, розбита на експлуатаційні витрати та витрати на послуги, що надаються, відрізнялася залежно від форми власності. Високі експлуатаційні витрати були зафіксовані для об'єктів, що належать муніципалітетам, іншим організаціям та роботодавцям, тоді як низькі витрати були зафіксовані для житлових кооперативів та житлових об'єднань.

Понад 39,2% експлуатаційних витрат житлових ресурсів (розташованих у будівлях, що перебувають під управлінням/адмініструванням) склали витрати, пов’язані з технічним обслуговуванням будівель та приміщень (технічне обслуговування та ремонт).

Серед квартир, які ремонтувалися у 2024 році (у будівлях під управлінням/адмініструванням) для підвищення якості житла, переважали квартири в будівлях, якими керують житлові кооперативи (із часткою 45,3%). У житлових кооперативах частка відремонтованих квартир досягла 40,6%, тоді як у комунальних ресурсах вона склала лише 11,1%.

У 2015-2024 роках у Польщі спостерігалася тенденція до зниження частки населення у домогосподарствах, де загальні витрати на утримання житла становили понад 25% розпорядного доходу.

Частка домогосподарств, у яких такі витрати становили понад 25% розпорядного доходу, була відносно низькою порівняно з країнами ЄС. У 2024 році в Польщі цей показник становив 19%, у Греції та Данії він перевищував 50%, а в Чехії, Бельгії, Німеччині та Австрії — понад 30%.

Станом на 31 грудня 2024 року в Польщі 22,8% квартир (із 8,3 млн. житлового фонду, що включає квартири у приватній власності та ті, що управляються житловими кооперативами) мали заборгованість за житлово-комунальні платежі. Загальна сума заборгованості (з відсотками) за несплачені житлові платежі становила майже 8,6 млрд злотих.

Найбільша частка такої заборгованості припадала на орендарів квартир, що перебувають у комунальній власності (65,8%). У 2024 році з 13 тисяч судових справ про виселення 75,8% стосувалися орендарів, які займають комунальні квартири. Із 5,8 тисяч ухвалених рішень про виселення 83,2% стосувалися комунальних приміщень. У 2024 році виселення було проведено з 3,9 тисяч житлових приміщень, з яких 78,4% складали комунальні квартири.

У період з 2014 по 2024 рік кількість мешканців житлових приміщень, які отримують житлові допомоги, скоротилася на 44,2%. У 2024 році в структурі мешканців житлових приміщень, які отримують житлові допомоги, переважали мешканці комунальних (37,5%) та кооперативних (28,2%) приміщень.

У просторовому відношенні у 2014 та 2024 роках Сілезьке воєводство мало дуже високу кількість мешканців житлових приміщень, які отримують житлові допомоги, тоді як Мазовецьке та Великопольське воєводства також мали високі показники. Однак, відносно кількості квартир, найбільша кількість мешканців житлових приміщень, які отримують житлові допомоги, була зафіксована в Куявсько-Поморському воєводстві, а у Вармінсько-Мазурському воєводстві – дещо менша.

У відносному вираженні кількість таких користувачів житлових приміщень була пов’язана як з рівнем урбанізації, так і з доходом мешканців. У 2024 році середній розмір житлової допомоги був на 124,3 злотих (60,7%) вищим, ніж у 2014 році, досягнувши 329,2 злотих, що було пов’язано з високою інфляцією.

У 2024 році високі середні житлові допомоги (часто понад 350 злотих, а іноді понад 400 злотих) спостерігалися в урбанізованих повітах Великопольського, Поморського, Західнопоморського та Сілезького воєводств.

На кінець 2024 року кількість договорів оренди житлових приміщень з комунальних житлових ресурсів (за винятком тимчасового житла) становила 598 500. Майже 92,0% цих договорів стосувалися приміщень, розташованих у містах. Найбільша кількість договорів оренди житлових приміщень з комунальних житлових ресурсів була зафіксована в Сілезькому воєводстві.

У 2024 році 119 400 домогосподарств (переважно в містах) очікували оренди житла з комунальних житлових фондів та тимчасового житла. Серед них найбільша кількість таких домогосподарств була зареєстрована в Сілезькому воєводстві, трохи менше – у Нижньосілезькому воєводстві.

Кількість договорів соціальної оренди житлових приміщень досягла 63 800, причому майже 88,0% цих договорів стосувалися приміщень у містах.

Середня площа житлового приміщення, що здається за договором соціальної оренди, становила 35 м², що на цілих 9,6 м² менше, ніж середня площа житлового приміщення, що здається з комунальних житлових фондів.

У Польщі на кінець 2024 року площа земель, що перебувають у власності муніципалітетів і призначених для житлового будівництва, становила 24 300 гектарів. Частка земель, призначених для індивідуального житлового будівництва, становила 75,7% цієї площі (63,9% у містах і 95,4% у сільській місцевості). Із загальної площі земель, призначених для житлового будівництва, 47,5% становила забудована площа, з яких 61,9% знаходилося в містах.

У 2024 році муніципалітети передали інвесторам 628,7 гектара землі для житлового будівництва, з яких 81,7% було призначено для індивідуального житлового будівництва. Із загальної площі земель, переданих для житлового будівництва, 58,5% знаходилося в містах.

Найбільша частка, 69,9% землі, переданої інвесторам для житлового будівництва, призначалася для будівництва приватним особам, а 23,5% – для будівництва компаніями та іншими суб'єктами. Лише 4,0% землі з ресурсів муніципалітетів було виділено під комунальне житло, 1,6% – під кооперативне житло і лише 1,0% – під соціальні житлові ініціативи.

Низька частка земель, що передаються інвесторам під комунальне та соціальне житло, пов'язана з домінуванням ринкової моделі житлового будівництва в Польщі, що становить суттєву перешкоду для будівництва орендних квартир муніципалітетами та асоціаціями соціального житла.

Житловий фонд

Термін «житловий фонд» стосується всіх зайнятих і незайнятих житлових приміщень, розташованих у житлових і нежитлових будівлях. Житловий фонд не включає приміщення в колективних житлових установах (тобто готелях для робітників, студентських гуртожитках, пансіонатах і будинках соціального забезпечення), за винятком квартир, тимчасових споруд і пересувних споруд (тобто бараків, залізничних вагонів, барж та суден), розташованих там.

У Польщі на кінець грудня 2024 року житловий фонд налічував близько 16,0 мільйонів квартир, із загальною корисною площею 1 206,8 мільйона м², що містили 61,2 мільйона кімнат.

Найбільшу кількість квартир, 9,2 мільйона (57,9%), належали приватним особам поза житловими кооперативами, і майже 4,0 мільйона (24,3%) – житловим кооперативам.

Загальна площа квартир, що перебувають у приватній власності, склала 1 070,6 млн м², що становить понад 88% від загальної площі квартир у країні.

Житлові кооперативи мали майже 2,0 млн квартир, комунальні квартири – 0,8 млн, а квартири асоціацій соціального житла – 0,1 млн.

У містах налічувалося 10,8 млн квартир із корисною площею 704,2 млн м², що містили майже 38 млн кімнат. У сільській місцевості – 5,1 млн квартир площею 502,6 млн м² і 23,2 млн кімнат.

Порівняно з 2023 роком кількість квартир у містах збільшилася на 138 900 (1,3%), їхня корисна площа – на 9 802 200 м² (1,4%), а кількість кімнат – на 444 000 (1,2%).

У сільській місцевості кількість квартир збільшилася на 47 600 (0,9%), їхня корисна площа – на 6 340 600 м² (1,3%), а кількість кімнат – на 239 200 (1,0%).

Частка квартир, розташованих у містах, збільшується (67,9%). У п'яти найбільших містах: Варшаві, Кракові, Лодзі, Вроцлаві та Познані (де проживає понад 20% міського населення) налічувалося 2 644 700 квартир, що становить 24,4% всього міського житлового фонду.

Найбільше збільшення кількості квартир за останні 10 років було зафіксовано в Поморському воєводстві, дещо менше – у Малопольському та Великопольському воєводствах.

У Поморському та Великопольському воєводствах зростання житлового будівництва спостерігалося переважно в сільській місцевості, тоді як у Малопольському – у містах. За цей період найменше зростання кількості квартир відзначено в Опольському та Свентокшиському воєводствах.

Станом на 31 грудня 2024 року середня площа квартири в Польщі становила 75,6 м², що на 0,1 м² більше, ніж у 2023 році.

Квартири в сільській місцевості були в середньому на 33,2 м² більшими, ніж у містах (відповідні показники для сільської місцевості становили 98,1 м², а для міст – 64,9 м²).

Найбільшу середню площу квартири було зафіксовано в Підкарпатському воєводстві (85,0 м²), меншу – в Опольському воєводстві (82,3 м²), Великопольському воєводстві (82,1 м²) та Малопольському воєводстві (80,9 м²).

Найменшу середню площу квартири було зафіксовано в Вармінсько-Мазурському воєводстві (69,9 м²), а також у Західнопоморському воєводстві (70,3 м²), Нижньосілезькому воєводстві (71,1 м²), Куявсько-Поморському воєводстві (72,0 м²) та Лодзинському воєводстві (72,1 м²).

Покращення житлової ситуації відображається в кількості квартир на 1000 жителів, що є важливим показником задоволення житлових потреб. У 2014 році цей показник становив 363, а в 2024 році зріс до 426. Найкраща ситуація в цьому відношенні спостерігається в Мазовецькому воєводстві (465), Нижньосілезькому воєводстві (463) та Лодзинському воєводстві (461). Найнижчий показник зафіксовано в Підкарпатському воєводстві – 353.

Основні показники, що характеризують житлові умови

Аналізуючи показники, що відображають житлову ситуацію в суспільстві, можна побачити, що за останні 10 років вона значно покращилася. Це відображається в більшості статистичних показників, таких як середня кількість кімнат у квартирі, кількість осіб на квартиру та на кімнату, корисна площа квартири, рівень заселеності та рівень комунальних послуг.

У 2024 році середня корисна площа на особу становила 32,2 м². Порівняно з 2023 роком у містах вона збільшилася з 31,0 м² до 31,6 м², а в сільській місцевості — з 32,5 м² до 33,0 м². У регіональному розрізі цей показник коливався від 28,6 м² у Вармінсько-Мазурському воєводстві до 34,5 м² у Мазовецькому воєводстві.

На кінець 2024 року найбільшу корисну площу на мешканця в містах було зафіксовано в Мазовецькому воєводстві (33,8 м²), трохи меншу — у Великопольському воєводстві (32,8 м²), а найменшу — у Вармінсько-Мазурському воєводстві (27,8 м²).

У сільській місцевості високу середню корисну площу на мешканця відзначено в Підляському воєводстві (37,8 м²), Мазовецькому воєводстві (35,7 м²) та Нижньосілезькому воєводстві (35,2 м²), а низьку середню корисну площу на мешканця — у Підкарпатському воєводстві (29,4 м²).

Середня кількість кімнат на квартиру на кінець 2024 року становила 3,83 і залишалася на аналогічному рівні в довгостроковій перспективі. У містах цей показник становив 3,50, а в сільській місцевості — 4,54. Низькі значення цього показника було зафіксовано в Мазовецькому (3,64), Нижньосілезькому (3,67) та Лодзинському (3,68) воєводствах, а високі — у Підкарпатському (4,24) та Опольському (4,18) воєводствах.

У містах квартири з найбільшою кількістю кімнат були зафіксовані в Підкарпатському (3,87) та Підляському (3,76) воєводствах, а з найменшою — у Мазовецькому (3,34) та Нижньосілезькому (3,37) воєводствах. У квартирах у сільській місцевості Опольського (4,93) та Сілезького (4,85) воєводств відзначено найвищу середню кількість кімнат, тоді як у квартирах Вармінсько-Мазурського (4,19) та Люблінського (4,24) воєводств ця кількість була низькою.

За останні 10 років середня корисна площа квартири збільшилася на 2,2 м², а площа на особу збільшилася на 5,5 м² (у містах з 26,1 м² до 31,6 м², а в сільській місцевості, де переважала одноквартирна забудова, з 27,6 м² до 33,0 м²).

Щільність забудови відображається в середній кількості осіб на квартиру, хоча часто вказується взаємозамінно кількість осіб на 100 квартир.

У 2024 році середній показник по країні становив 235 осіб, при цьому в містах — 205 осіб на 100 квартир, а в сільській місцевості — 297 осіб. У Підкарпатському воєводстві цей показник був найвищим і досяг 283 осіб. Низькі середні значення були зафіксовані в Мазовецькому (215 осіб) та Нижньосілезькому (216 осіб) воєводствах.

У міських районах найбільша щільність заселення квартир спостерігалася в Підкарпатському воєводстві, де цей показник становив 2,34 (особи на квартиру), а найменша – у Мазовецькому (1,90) та Лодзинському (1,91) воєводствах.

У сільській місцевості цей показник коливався від 2,61 у Підляському воєводстві до 3,32 у Підкарпатському воєводстві.

У період з 2014 по 2024 рік середня кількість осіб на квартиру знизилася з 2,75 до 2,35.

У міських районах цей показник зменшився з 2,46 до 2,05, а в сільській місцевості – з 3,35 до 2,97.

Середня кількість осіб на кімнату також є показником щільності заселення квартир. У 2024 році цей показник для Польщі становив 0,61, причому більш високі значення спостерігалися в сільській місцевості (0,65), ніж у містах (0,59).

У просторовому відношенні нижчі за середній рівень значення були зафіксовані в Підляському, Нижньосілезькому, Лодзинському, Мазовецькому, Опольському та Сілезькому воєводствах, а найвище значення відзначено в Підкарпатському воєводстві – 0,67. За останнє десятиліття цей показник для Польщі знизився з 0,72 до 0,61.

Оснащеність квартир основними технічними та санітарними зручностями

Характеристики житлового фонду враховують ступінь оснащеності квартир основними санітарно-технічними зручностями. Збільшення частки квартир, обладнаних такими зручностями, свідчить про покращення житлових умов населення.

У плані доступу до основних санітарно-технічних зручностей спостерігаються позитивні зміни в житловому фонді. За останні 10 років такі зміни відбулися, зокрема, у Люблінському та Підляському воєводствах і особливо торкнулися сільської місцевості.

У Польщі на кінець 2024 року 97,8% квартир були обладнані водопроводом, 95,3% – туалетом та 93,9% – ванною кімнатою. Газ був встановлений у 59,1% квартир. Зберігалися відмінності в оснащеності квартир основними зручностями між містами та сільською місцевістю на користь міст.

На кінець 2024 року різниця у наявності газової мережі досягла 39,2 процентних пунктів, у наявності ванних кімнат – 8,0 процентних пунктів, а у наявності туалетів – 6,2 процентних пунктів. Однак ці відмінності поступово скорочувалися в період з 2014 по 2024 рік.

Порівняно з 2014 роком найбільше зростання – 21% – спостерігалося у доступності газу з мережі. Для квартир, розташованих у сільській місцевості, це зростання склало 72,2%, а в містах – 13,8%.

Кількість квартир, обладнаних центральним опаленням, збільшилася на 20,6% порівняно з 2014 роком. У сільській місцевості зафіксовано зростання на 25,7%, а в містах – на 18,6%.

Джерело даних: ГУС (GUS)