Польща у рейтингу Індексу відповідального розвитку
Польща піднялася з 33-го місця у 2021 році на 26-те у 2022 році в Індексі відповідального розвитку, що складається Польським економічним інститутом з 2019 року. Це єдиний поступ серед країн Вишеградської групи. Країни Північної Європи знову домінують у верхній частині рейтингу, займаючи половину місць у першій десятці.
Польща піднялася з 33-го місця у 2021 році на 26-те у 2022 році в Індексі відповідального розвитку, що складається Польським економічним інститутом з 2019 року. Це єдиний поступ серед країн Вишеградської групи. Країни Північної Європи знову домінують у верхній частині рейтингу, займаючи половину місць у першій десятці.
Індекс відповідального розвитку (IOR) створений як альтернатива ВВП і дозволяє більш точно уявити зміни, що відбуваються в окремих країнах.
IOR складається з 4 компонентів: поточне процвітання, створення майбутнього процвітання, фактори, не пов'язані із заробітною платою, відповідальність за клімат. Індекс складається з урахуванням 9 показників. Дані взяті, зокрема, з баз даних Світового банку, Європейської комісії чи Організації Об'єднаних Націй. В останньому аналізі було розглянуто 40 країн.
Країни Північної Європи очолили рейтинг
Країни Північної Європи постійно домінують серед країн із найвищими значеннями IOR. Це пов'язано з гармонійним поєднанням економічних, соціальних та екологічних аспектів у стратегіях розвитку цих країн. Швеція посіла перше місце у загальному заліку, незважаючи на те, що не виграла в окремих категоріях. Це свідчить про баланс між окремими аспектами розвитку. Скандинавські країни досягають найвищих показників у категоріях, не пов'язаних з фінансами, таких як середня тривалість життя. Найдовше живуть у Норвегії, Швеції, Ісландії та Данії. Високі результати також пов'язані з безпекою, чистим довкіллям та здоров'ям громадян.
Серед 40 країн з найвищими показниками індексу понад 75 відсотків є європейськими країнами. Переважно, це пояснюється гарними результатами у сферах, пов'язаних з витратами на освіту та дослідженнями та розробками (компонент II) у відсотковому відношенні до ВВП. У Західній Європі показник коливався у діапазоні 4,5-6 пунктів, а по всьому Євросоюзу він був, у середньому, 3,9 пункту. За межами Європи ці значення були нижчими, наприклад, у Сінгапурі вони становили 2,5 бали, у Канаді — 3,8 бали. Варто зазначити, що нижчі значення цього компонента спостерігаються і в Європі, у країнах, відомих як податкові притулки, наприклад Люксембурзі (3,0), Мальті (3,2) та Ірландії (2,2).
Інфляція-головний виклик процвітанню
У жовтні 2022 року інфляція у єврозоні досягла рекордного рівня 10,6%. Здебільшого це стало результатом кризи у ланцюжках постачань та конфлікту між Росією та Україною. Ціни на продукти харчування та енергоносії також значно зросли. Зростання інфляції послабило споживчі витрати домогосподарств. Сума видатків на одне домогосподарство у номінальному вираженні знизилася на 4,3% (з 9,2 до 8,8 тис. доларів США).
Споживання у Євросоюзі, як і раніше, вище, ніж до пандемії (у середньому, приблизно на 3,3%), незважаючи на зниження реальної заробітної плати. Найвище зростання споживчих витрат спостерігається у Болгарії (22% порівняно з 2020 роком), Хорватії (15%) та Латвії (13%). У Польщі зростання споживання у 2020-2022 роках склало 6,7%.
2022 рік приніс помітне зрушення у глобальному розвитку з винятковим акцентом на економічну стабільність та соціальний добробут. Країни Північної Європи продовжують стійко розвиватись. Через безпрецедентне зростання цін на енергоносії, спричинене проблемами на світових ринках, спричиненими пандемією COVID-19 та подіями в Україні (наприклад, ціна на газ зросла з 69 злотих/МВтч у 2020 році до 600 злотих/МВтч у 2022 році) багато європейських країни вирішили запровадити захисні механізми, ніж перекладати усі витрати енергетичної кризи на споживачів. Дії набували різних форм - наприклад, уряд Іспанії скасував податок у розмірі 7% на виробництво енергії, а польський уряд вирішив запровадити обмеження на ціни на теплову енергію та воду.
Просування Польщі у рейтингу IOR як єдиної країни з Вишеградської групи
Польща піднялася у рейтингу Індексу відповідального розвитку з 33-го на 26-е місце, єдиної з країн у Вишеградській групі. Здебільшого, це результат збільшення чистого доходу та споживання у 2022 році. Споживчі витрати зросли сильніше проти країн ЄС. В інших країнах відбулося зниження: Чехія опустилася з 20-го на 22-е місце, Угорщина з 28-го на 34-те та Словаччина з 27-го на 31-те.
У Польщі ще є галузі для покращення. У категорії факторів, не пов'язаних із заробітною платою (компонент III), середній результат як Вишеградської групи, так і Польщі був нижчим за середній за Європейським Союзом і знизився порівняно з попереднім дослідженням. Причиною регресу стала пандемія COVID-19 та надмірна смертність, що спричинила скорочення тривалості життя. У компоненті II — витрати на НДДКР та освіту у відсотку до ВВП, у середньому, за Вишеградською групою також нижчі, ніж у ЄС – 3,6% проти 3,9%.
З іншого боку, Вишеградська група досягла кращого результату за компонентом IV – «Кліматична відповідальність» (5,7 проти 5,6% у ЄС), тоді як Польща мала найвищий результат щодо цього компонента у групі (6,2%). Це результат значного скорочення викидів CO2 у порівнянні з базовим 1990 роком.
Джерело: pie.net.pl